|
Виступ під час розгляду Проекту Закону про Голодомор 1932-1933 років в Україні
Свідчить Горошко Катерина Федорівна, 1915 року народження, Лохвиця Полтавської області.
"Заходили до хати і вигрібали усе, що можна було їсти: муку, картоплю, буряки, кукурудзу. На вулицях не залишилося вже жодної собаки, жодного кота. Усіх голубів, горобців перестріляли. Було, йдеш по дорозі, а скільки дітей було мертвих, і дорослих теж, і ніхто їх не прибирав. Отак вони по-людському і не були поховані. У нас в сім’ї було семеро дітей. Вижило нас лише трійко”.
Свідчить Полєєва Юлія Геннадіївна, 1921 року народження, селище Тошківка, Первомайська міськрада Луганської області.
„Це були дуже тяжкі роки. Винна, звичайно, що влада, і голод був штучний. Ходили люди з сільради і забирали все, що бачили, били, по чому бачили – і не дивилися, чи то діти, чи то дорослі. Тільки ті не голодували, хто були при влади, і їхня сім’я. Їли все, що могли, все, що бачили. Все їли: і котів, і крис, і собак. Дітей заманювали - з’їдали їх. Людей цих забирали померлих, хоронили разом, в одній ямі”.
Свідчить Малишко Надія Йосипівна, Дніпропетровщина, 13 років під час Голодомору.
„Ще з літа 1932-го всі розуміли, що буде голод, бо в колгоспі нічого не дали і не дадуть. Люди кидалися скрізь, збирали колоски. Одного разу до нас прийшла мамина подруга дитинства Марія, вся знервована, труситься, ноги пухлі, в ранах, сама немов божевільна. Розповіла, як померла її трирічна донечка Люба. Вона розрізала її і зварила, а кісточки зарила в садку. Їли те вариво три братики старшенькі, та не врятувала цим їх мати. Два померли: Петрик і Шура”.
Шановні колеги, для таких свідчень, аби зачитати їх усі, не вистачило б і року пленарних засідань українського парламенту. Ці свідчення і є підтвердженням геноциду українського народу. Голодомор 32-33-го років мусить бути визнаний геноцидом українського народу, бо під геноцидом згідно Конвенції ООН 1948 року розуміються дії, вчинені з наміром знищити цілком чи частково яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу, причому пункт с) статті другої чітко говорить, що геноцид – це також і навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на повне, чи часткове фізичне знищення її. Таким чином і були створені умови штучного голоду, голодомору.
Два докази етнічного характеру геноциду українського народу: після листопадових рішень про заборону будь-якої торгівлі і вилучення всього продовольства, в січні совєтські комуністичні органи прийняли рішення про заборону виїзду з України і з Кубані, на якій мешкало 80% етнічних українців, усіх селян. Їх насильно виловлювали, повертали на територію голоду, у свої, вже спорожнілі села. Такої заборони виїзду не було на жодній іншій території, що тоді зазнала голоду.
Цифри, за переписом 37-ого року, ті, хто його проводив, потім були репресовані сталінською машиною, населення СССР з 26-ого по 37-ий зросли на 20%, населення української РСР зменшилось на 16%. Перепис 39-ого року, який уже визнаний совєтською машиною, але був несуттєво підкорегований і по ньому населення СССР збільшилося на 16%, при цьому населення Української РСР зменшилось на 10%.
У будь-якому випадку, як не рахуй, а українці зазнали незворотних етнічних втрат під час цього, штучно створеного голоду. І тому це геноцид українського народу.
Щодо тих, хто говорить, що ухвалення нашого законопроекту призведе до ускладнення стосунків із Росією, стаття 4 Конвенції ООН говорить, що особи, що чинять геноцид підлягають покаранню, особи, але не країни і не уряди.
Ухвалення нашого закону не викличе жодних ускладнень з Російською Федерацією. Ускладнення виникнуть із п’ятою колонною, яка організувала цей голод і зараз захищає, як політичні нащадки, організаторів цього голоду.
Фракція „Наша Україна” закликає дві фракції правлячої коаліції проголосувати за визнання голодомору геноцидом українського народу. Ми вітаємо присутність голови Верховної Ради, який в суботу був з президентом, і з усім українським народом вшановував пам’ять жертв голодоморів. Ми віримо, що і Партія регіонів, оскільки постраждали найбільше люди на Донбасі і на сході, підтримає цей законопроект.
І сьогодні ми в цілому, а не в першому читанні, ухвалимо президентський законопроект про визнання голодомору геноцидом українського народу.
28.11.2006 11:04
|
